Етновечірка "Андріївські вечорниці"

   Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.
   Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю.
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...
    Ось і нашому ліцеї учні зібрались на вечорниці, щоб поворожити і калити скуштувати.Разом із класними керівниками та вчителями ліцею, відтворили традиційні розваги наших предків.
Вечорниці видались на славу! Вмілі дівчата – рукодільниці презентували стилізоване українське вбрання з віночками та хустками.
    Дівчата ворожили: і гільце вишні заговорювали, і чобітки переставляли (хто першим вийде заміж), і багато інших ворожінь провели, поки до хати не завітали парубки із жартуваннями.
Найголовніше дійство – кусання Калити – захопило всіх присутніх, а той, у кого це не вийшло, був помазаний імпровізованою сажею.
   Дійство відбувалося у краєзнавчому музеї ліцею, біля печі з рогачами та коцюбою.Старобабанівські ліцеїсти навчаються новому та шанують стародавні традиції.